Чи знаєш ти, як сильно душу б`є
Безжальний дощь?
Так ніби він завжди чекав лише мене,
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне
Така, як ти
Буває раз на все життя
І то із неба
Така, як ти
Один лиш раз на все життя
Не вистачає каяття,
Коли без тебе я…
Забути все, здається, я б ніколи не зумів
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
І погляд твій – він вартий більше, ніж мільони слів
Вічно далекий, як і твій улюблений Далі
– Святослав Вакарчук