З тобою на двох купили ми день,
Він буде так довго, хіба нам не досить?
З тобою на двох ми випили ніч.
Не бійся, так ніжно ніхто не попросить.
Навколо світ, а ти і я –
Така невидима сім’я.
З тобою на двох ми бачили світ
І, може, є інший, хіба ж ми шукали?
Я збігаю сам, а ти не вставай,
Так хочеться пити знов
Вино і кров, а всього так мало!
Навколо світ, а ти і я –
Така невидима сім’я.
Мені вже йти, а я і ти
Лягли на дно – нікому не знайти…
– Святослав Вакарчук