Якби колись сказала ти мені
Стати твоїм човном,
Якби колись, то взяв би я тебе
І на волю поплив…
Якби колись сказала ти мені
Стати тінню вночі,
Якби колись сказала, я б не спав –
За тобою ходив, тайною жив би я…
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм. Ну, і нехай.
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм…
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм. Ну, і нехай.
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм. Ну, і нехай.
Якби колись дозволила мені
Стати твоїм вином…
Якби колись дозволила мені
Стати тілом твоїм…
Якби хоч раз сказала ти мені
Стати твоїм вином!
Якби дозволила мені,
Я б твою до країв душу споїв…
Собою.
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм. Ну, і нехай.
Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм…
Хочу тебе, ти так і знай,
Хоч би на мить. Ну, і нехай…
– Святослав Вакарчук